Гора Кайлас, 6714м – є найсвященнішою вершиною Азії.
Вона огорнута таємничістю прадавніх легенд і містичних учень, і протягом багатьох століть є місцем поклоніння та центром паломництва для послідовників чотирьох великих релігій – буддизму, індуїзму, джайнізму і релігії Бон-По, а останнім часом приваблює все більше туристів з усього світу.
Ця вершина дивовижної краси, увінчана сяйним льодовим куполом, є грандіозною скельною пірамідою досконалих пропорцій і наймогутнішим енергетичним центром світу, з якою пов’язано безліч міфів і легенд. Чотири ребра гори Кайлас майже точно відповідають основним сторонам світу, а тріщини на його південному боці за формою нагадують свастику, буддистський символ духовної сили. Ні географічно, ні геологічно Кайлас не належить до основного Гімалайського пасма. Згідно з офіційною версією геологів, він піднявся разом із плато з дна океану, і існував задовго до появи Гімалаїв.
Гора Кайлас шанується як духовний центр світобудови, бо поєднана божественним провидінням із самим Джерелом Буття. Тибетською Кайлас звучить як Гангкар Тісе, а в розмовній мові – Канг Рімпоче або “Сніговий Дорогоцінний Камінь”. В Азії поширений міф про священну гору, центр світу, на схилах якої беруть початок чотири великі ріки, що дають життя землям, якими вони течуть. Джерело цього міфу знаходиться в індійському епосі, що розповідає про Гору Меру, оселю богів. Її висота незмірна, вершина впирається в небеса, схили виблискують золотом, рубінами, кришталем і лазуритом.
Згідно з індійськими джерелами ця гора розташована десь у Гімалаях, і з часом сказання про міфічну Гору Меру все більше асоціювалося з горою Кайлас. Тут дійсно беруть свій початок чотири великі ріки Азії. На південному схилі починається Карналі, одна з основних приток Гангу. Витоки Інду починаються на північному схилі, Сатледжа – на західному, Брахмапутри (Ярлунг Цангпо) – на східному.
Індуїсти вірять, що Кайлас є космічним центром світобудови. Згідно з традицією Вішну Пурани, пік є відображенням або образом гори Сумеру, космічної гори в центрі Всесвіту, “осі Всесвіту ”.
Кайлас (Канг Рінпоче, “Сніговий Дорогоцінний Камінь” тибетською) є відображенням Меру в нашому проявленому світі. Буддисти також проголосили Кайлас Горою Свастики. Круглий конус Кайласа майже симетричний, на всіх його стінах чітко видно горизонтальні та вертикальні смуги-гребені, що становлять малюнок свастики – символу духовної сили. Можливо, це і є первісне місце народження цього сонячного знака.
Є історії про подорож сюди Панчен Лами та складені ним таємні книги про шляхи в Шамбалу…
Згідно з вірою буддистів, якщо обійти цю гору з правильними думками і мотивацією, то можливо очистити карму, накопичену за кілька минулих життів. Перевал Дролма-Ла на шляху навколо гори символізує смерть і народження в нове життя. Буддисти звершують тут ритуал нендра, під час якого читають 108 разів на чотках мантру.
Для послідовників дозбуддистської релігії Бон-по Кайлас – це міфічні сходи в небо, центр і душа Тибету. В історії Бон перший майстер Тонгпа Шенраб зійшов із небес саме на горі Кайлас. Для послідовників давньої тибетської релігії Бон гора Кайлас і озеро Манасаровар, що лежить біля його підніжжя, є серцем давньої країни Шангшунг, де зародився Бон. Кайлас, який у Боні називається Юнгдрунг Гу Це (“Дев’ятиповерхова Гора Свастики”), – це душа всього Бона, осердя життєвої сили і головного принципу “Дев’яти Шляхів Бона”. Традиція Бона говорить: “У підніжжя гори Юнгдрунг беруть свій початок 4 ріки, що течуть 4-ма напрямками.
