Семінар-містерія «Я і Тінь» у Карпатах 24 лютого – 4 березня

Тінь – що це?

Існує думка, що Світло краще за Тінь. Що в Тіні таяться чудовиська й туди, мовляв, краще не заглядати, не будити. Не провокувати. І так воно, загалом, і є. Але саме загалом, без подробиць. А в подробицях – суть, індивідуальність і неповторність людського шляху.

Тому якщо хочете жити тихо, спокійно й без пригод – сидіть удома. Будь-яка подорож небезпечна, бо розширює межі, а отже – руйнує те, що існує. Тим паче – подорож у внутрішньому світі, тим паче у свою ТІНЬ.

Мені подобається називати містерію «Я і Тінь» психічним слаломом. Коли спуск з гори Его відбувається стрімко й результат досягається швидко. Який результат? Це вже кому який потрібен…

Усе починається задовго до події – з рішення приїхати. З того, що одних простір їхнього життя тримає з усіх сил, не відпускаючи. Інших – виштовхує, стимулює.

Наступний важливий етап – формування особистого запиту. Від розпливчастого: «зі мною щось не так», до цілком конкретного «мені бракує впевненості», або «хочу вийти заміж».

Особисто я схиляюся перед учасниками, бо тих, хто може наважитися на таку пригоду, не так уже й багато.

Коли учасники зустрічаються вперше, вони здаються намистинами різної величини, фактури й кольору. Складно буває уявити, як вони зможуть ужитися в одному намисті. А потім, коли тканина містерії розгортається, набуває об’єму, вже не про намисто йдеться, а про вишивку, наприклад… Або про скриню зі скарбами, в якій лежить тканина й намистини, що відкидають ТІНЬ, безліч Тіней, з яких потрібно вибрати ту, на яку потрібно звернути увагу насамперед.

Перші два дні на містерії – вивчення ЕГО. Це те, як ми звикли, як нам комфортно, як ми демонструємо себе соціуму, коли хочемо сподобатися й досягти результатів. Звичні (самому собі) усмішки й погляди, кнопки й підпорки. І водночас – полювання на паразитів внутрішнього світу, які маніфестуються в мовленні. Як говорю – так і живу.

Докладніше, це важливо: під забороною кілька груп слів.

1. Слова-узагальнення. ВСІ, ВСЕ, ЗАВЖДИ, НІКОЛИ, НІХТО тощо. Вони – спосіб об’єднання з більшістю й де-індивідуалізуватися. Тобто – відмовитися від своєї САМості, самостійності, відповідальності за рішення й думки. Мета такої стратегії – «я як усі, а отже, з мене мінімальний запит… я всього лише наслідую більшість… Я не винен!»
2. НІБИ… що непомітно вставляється в тканину розмови, знецінює процеси життя. «Яніби приїхав…» «Я ніби хочу…» Так приїхав чи ні? Хочеш чи ні? І до чого тут «ніби»?

Люди часто кажуть «Я не кажу цього слова!»… доки ведучий (а потім і група) не починає звертати їхню увагу на те, наскільки часто вони це кажуть!

У ньому, у цьому паразиті – послання: «Я маленький і незначний, не питайте з мене багато…»

3. ПРОСТО… «Я просто вирішив так зробити…» Так вирішив чи ні? У «просто» – зведення рішення (події «просто сталося») або почуття («просто відчув») до рівня незначної дрібниці, применшення своєї унікальності: «Я простий, незначний, такий як усі…» У цьому – зрада своєї божественної суті, особливості свого шляху. Простий… ніякий…
4. Перенесення смислу… Це коли замість «Я йду, Я хочу, Я роблю» тощо людина каже: «ТИ йдеш, ТИ хочеш, Ти робиш… (маючи на увазі себе!). Це – спроба об’єднатися з іншим, узяти його в союзники й знову зняти з себе відповідальність за своє життя.

   

За кожен із цих проговорів – покарання. Це можуть бути стрибки, присідання, віджимання або будь-які інші фізичні вправи, корисні для тіла, які, з одного боку, повертають людину в реальність. А з іншого – звертають її увагу на те, як вона говорить. Через тіло доходить швидко й якісно, перевірено!

Важливо, що покарання визначає група. Вона ж (не тільки ведучий!) стежить за проговорами та покараннями. І навіть якщо учасник містерії візьме лише це (почистить мовлення), він сильно змінить своє життя, перевірено!

Важлива частина – формат мовчання вранці, що звертає увагу учасників усередину себе й дає можливість із зовнішнього звичного світу соціальних ритуалів: («Доброго ранку!», «Як справи?», «Як спалося?» та інші чемності й люб’язності), звернутися до себе й прослідкувати, КОЛИ саме хочеться сказати непрохану люб’язність, або розумність, або попросити підтримки як дитина. Або ВИЗНАЧИТИ, перед ким і чому хочеться неодмінно виглядати добре? З якою метою?

Пошук ТІНІ не всім дається легко. Особливо якщо запит був неконкретним, на кшталт «зі мною щось не те». І що не те й не так, і де шукати ресурс – допомагає вся група. За два попередні дні вже багато видно.

Ресурс – у ТІНІ, у заперечуваних (але існуючих!) частинах особистості. Забутих, осуджуваних. Пригнічених….

– у сміливих це внутрішній Боягуз

– у безтурботних – внутрішній Контролер

– у грубіянів – внутрішній Люб’язник

І так далі… список прагне до нескінченності.

Чому деякі частини (якості) пригнічуються людиною?

Відповідь проста: колись на це сказали «погано». Причому сказали важливі, значущі люди. Наприклад, батьки. Осудили кокетство дівчинки або чутливість хлопчика. І відтоді дівчинку наче закляли, її ЕГО – «суха й сувора», і хлопчика закляли, його ЕГО тепер «справжній пацан – жорсткий і сильний». І все було б нічого, але це означає – ходити все життя на одній нозі й дивитися одним оком!

Які імена може носити ТІНЬ? О… розмаїття вражає! Приклади:

– Уважний Зануда (якщо его – веселий розтелепа);

– Життєрадісний Папуга (якщо сам – серйозний і помішаний на креативності);

– Залізна Леді (якщо его – розмазня);

– Кохана Дружина (якщо запит на заміжжя):

– Сонячний Зайчик ( якщо учасник нагадує сумного відлюдька);

Бувають імена з одного слова:

– Нахаба (якщо его надто делікатне й його це дістало);

– Начальник (якщо є мета зробити кар’єру);

– Красуня (якщо жінка не почувається гідною уваги)…

І так далі, варіантів стільки, скільки людей, і навіть набагато більше.

Наступний етап роботи з Тінню – вигадати історію життя тіньового персонажа, в жанрі «жила-була дівчинка (хлопчик) у такій-то родині… і з ним відбувалися такі події…» Одним словом, як персонаж, якого відігрує учасник, «дійшов до життя такого»?

Намистини щоразу нанизують у новому порядку, вони грають іншими фарбами й відблисками.

Похід у гори… погляд із висоти в глибину. Глибина й прагнення стрибнути в неї – символ готовності пірнути у своє підсвідоме з метою висвітлення якихось його частин. І, стоячи на урвищі, усвідомлювати свої почуття з цього приводу, занурюючись у роздуми й передчуття.

Сліпий процес проходить у два етапи. Спочатку – дегустація, потім – занурення. На дегустацію – по годині в кожен бік (робота в парах – сліпий і поводир). Чудовий шанс подивитися на свої стратегії – як я вмію дбати. Керувати, давати свободу, оберігати, навчати (одним словом, батьківські функції) – це якщо я поводир. Або (якщо я сліпий, у пов’язці), як я можу довіряти, грати, вивчати, бути уважним, слухняним або бунтівним, сміливим, наляканим, швидким… медитативним…

Так, до речі, все було б примітивно й нецікаво, якби можна було розмовляти. А так – навіть мова жестів недоступна, лише оплески, ляпаси, вигуки, шипіння й муркотіння.

Кожна пара поводиться по-різному: хтось, будучи сліпим, стоїть і прислухається до далеких шерехів, знову відкриваючи для себе світ звуків, хтось бігає по всій галявині, хтось забирається в нетрі, відчайдушно ламаючи гілки. Можна проводити паралелі й розуміти про себе:

– як я поводжуся в нових умовах;

– наскільки можу довіритися іншому;

– як зустрічаю несподіванки;

– скільки в мені страху;

– як швидко я адаптуюся.

І багато іншого…

Ранкові медитації проходять у мовчанні. Це дихання й рух під музику в комфортному для учасників ритмі – для кожного свій. Медитація піднімає емоційні блоки, позначає тілесні затиски й дозволяє їх розчинити або хоча б виявити.

Вечірні медитації – холотропне дихання на тему дитинства чи родини або матеріалу, що піднявся до цього часу.

Містерія відрізняється від тренінгу тим, що не має жорсткого плану, і ведучий дуже уважний до запитів і настроїв групи. Іноді шеринг (обговорення) може тривати кілька годин, якщо є потреба докопатися до витоків проблеми.

Сну мало, їжа без солі. Це теж частина процесу, тілу не слід почуватися надто комфортно, щоб дістати всі нюанси Тіні, прибрати жорсткий каркас, який утримує его в звичних рамках.

Навіщо ми тут? За новими нами. А це означає, що в старих нас є щось, що давно вже втратило ефективність, як інструменти, які зламалися або затупилися. Цілком зрозуміло, що давно потрібно почати користуватися новими… але як непросто розлучатися зі звичними!

Почуття й емоції, які відчувають одне до одного (і до ведучого) учасники, теж частина містерії. Вони не завжди благодатні, навпаки.

Цитата з характерної бесіди:

« – Я тепер знаю, як не треба, і так більше не хочу. А як треба?!

– Відповідей не буде. Їх доведеться шукати самостійно. Інакше ведучий перетвориться на нову маму… навіщо тобі це?»

Кому не можна їхати на ТІНЬ?

Тому, хто хоче сподобатися ведучим і довести самому собі, що він класний. Тому, у кого немає внутрішньої готовності йти на амбразуру в боротьбі з власними страхами.

У Тіні (у всіх!) є криза. Це коли образа на оточення (насамперед – на ведучих) підказує: «вони тебе ненавидять, вони тобі заздрять, вони хочуть тебе знищити, вони самоутверджуються за твій рахунок… і ЩО Я ТУТ РОБЛЮ?!»

До речі, найголовніше правило на Тіні – правило «СТОП!»

Якщо напруга зашкалює, якщо немає сил терпіти, якщо ЕГО так опирається, що не може інтегрувати зміни, то можна сказати «СТОП» і взяти тайм-аут на якусь конкретну практику або взагалі залишити групу.

На містерії немає очікуваного результату, будь-який результат – добрий за визначенням. Тому що в будь-якому разі відбувається уточнення свого шляху, своїх бажань і намірів. І після Тіні стає зрозуміліше, куди рухатися. А ведучі пропонують супровід після Тіні та допомогу в інтегруванні.

Яке меню пропонують ведучі?

Вельми різноманітне…

– розстановки

– арттерапія

– символдрама

– холотроп (ребефінг, вайвейш)

– ошо-медитації

– гештальт

– сліпі практики

– шаманські практики (пошук видінь, особистий предмет сили, талісман, амулет, посох, жезл…)

– йога сновидінь

– карти Таро

– провокативна терапія

– ініціаційна терапія

– інше…

Не факт, що буде все з переліченого, це залежить від групи та її запитів.

На містерії не буває випадкових людей і поганих груп. Як і в житті не буває недоречних людей і подій. Усе, що зроблено, те звершено! Гості стають учасниками, нехай навіть на годину, на 15 хвилин! Вони грають свою роль у драмі чи комедії, як вийде. Ангели, що охороняють простір, посилають потрібні знаки, людей, предмети чи тварин, щоб допомогти відшукати свої смисли. Містерія – частина життя, а з життя не можна викинути жодного нюансу, не можна ігнорувати жодної дрібниці. Це новий підхід, що тренує увагу учасників. Вони після Тіні стають більшими, а отже, й уваги в них має бути більше.

На Тіні не можна користуватися телефоном, інтернетом, іншими засобами зв’язку. Не можна дивитися телевізор, слухати радіо, не рекомендується обговорювати події з Великого світу. Чому? Світ «за парканом» зачаровує й… заважає. Близькі (кохані, діти, партнери) звикли використовувати людину собі на втіху й для СВОЄЇ користі, подобається це їй чи ні. І важелі використовують звичні, перевірені: «ти потрібен… ти повинен… я без тебе не можу… у мене зараз важкий період, я без тебе не впораюся… ти обіцяв…» і так далі. І якщо зберігати з ними зв’язок у цей період, трансформації не вийде.

Карти Таро супроводжують учасників, підказуючи й напучуючи. Привчаючи до того, що спиратися потрібно на Свою інтуїцію, своє вміння читати знаки. Утім, «допомогу залу» й ведучого теж можна брати, якщо дуже хочеться. Це зовсім не про ворожіння на картах, це радше – запит про керівництво власного Духу.

А як вам така практика в парах: «Ніхто не знає про мене, що…» Є версія, що якщо людина відкривається хоча б ще одній людині, вона відкривається всьому Світові й, отже, стає БІЛЬШЕ. Чим більше відкритості, тим більше СИЛИ.

Намистини в намисті набувають нових якостей – вони вже не намистини, а планети, які шукають свою нову систему. Навколо чого я хочу обертатися? Навколо чоловіка (дружини), дитини? Батьків? грошей? Своєї мети? Роботи? Своєї душі?

Особлива тема – вихід із Тіні. Повертаючись у Великий Світ, міряєш старий одяг і розумієш, що він уже ніяк…. малий, завеликий, не до лиця… Не підходить, одним словом! Старі ролі тиснуть, старі усмішки сповзають, на їхньому місці виблискує щось яскраве, але поки не зовсім зрозуміле…

Куди тепер тобі, нова істото? Ти вже знаєш чи ще думаєш? Чи, завмерши, намагаєшся вловити почуття? Може, витягнеш карту? Чи прочитаєш політ птаха? Чи малюнок хмар? У будь-якому разі ти звернешся до себе, а не до авторитетів, які керували тобою вчора.

Ух ти, яке життя!

Ух ти, який я!

Не очікував від себе…

«З усією моєю безжальністю» – так підписується ведуча. Бути безжальною – поважати своїх учнів, бачити в них силу й потенціал!

Реєстрація: Запис лише за попередньою співбесідою.
+38 (095) 209 76 92 Юлія
+38 (096) 337 71 99 Наталія
skype: natavalitskaya

Вартість заходу – 10,000 гр зараз (після 2 лютого – 11,500 гр)
Запитання та бронювання: liogrita@gmail.com / ntktajys dsit/Окрім програми семінару «Я і ТІНЬ» у вартість входить:
– переїзд від Львова до місця проведення семінару
– проживання в затишному будинку серед карпатських гір
– харчування
– походи в гори
– лазняНе входить:
– дорога до Львова (прибуття на залізничний вокзал рано-вранці 12 листопада)
– особисте спорядження для походів по КарпатамВартість заходу – $400 зараз (після 30 жовт. – $450)

Оплата: Приватбанк – •••• •••• •••• ••••

---

Замальовки із семінару «Я і Тінь» у 2015: Щоденник учасника (вид зсередини) – http://lifeproblems.ru/iz-sveta-v-ten-i-obratno.html