ЛЮБОВ ШЕЛЕХОВА
Моїм учителям присвячується…
«Коли за справу береться Жінка, категорія неможливості перестає існувати…» (К. Віттенберг)
А коли за справу беруться 15 Жінок?..
…Я обрала Свій Шлях… Як Жінка-Кішка, я вільно ступала по своєму світу, м’яко й грайливо приймаючи з гнучкістю всі твердості й кутастості, вступала в контакт зі своєю внутрішньою Благородною Силою.
Коли я йшла Своїм Шляхом у глибини мого світу, Активна Жіночність допомагала мені, вона була поруч у найскладніші періоди мого життя.
І коли наставала Повна Дупа, щедро ділилася Благородною Силою, спрямовувала Червоний Промінь у найпотаємніші куточки моєї душі, освітлювала мої цілі й звертала, як Жінка-Кішка, увагу на Безіменну Порожнечу в моєму серці.
Я продовжувала йти далі, слід у слід, до джерела Олени Світлої, джерела мого життя, джерела мого народження, джерела моєї внутрішньої опори за своїми ногами. Чеснота супроводжувала мене.
З кожним моїм кроком Скеля ставала Ласкавою і податливою. Я могла спостерігати, бачити, чути й відчувати, як Сонячна Вітряниця вмикає всі багатства істинної природи та щедрості гостинності моєї душі.
Атомна Леда, жінка з картини, набирала ходу… Я порушувала правило Життя, все далі й далі йшла від своєї мети. Мене охопив небачений розпач… «Не туди!» – сичала Окулярна Кобра, – «Не туди!». «Яка ж вона гарна, смілива й сильна!» – не переставала захоплюватися я, роблячи зупинку. Стоп… стою… сиджу… їм… дивлюся навколо… Скеля як і раніше була Ласкавою, Сонячна Вітряниця як і раніше вмикала мою природу, торкаючись ніжними весняними променями мого змученого тіла.
Свій Шлях із Благородною Силою було втрачено, я зрозуміла, що йду не туди і мені потрібна допомога…
Я бачила Ксену, Ксена бачила мене. Я бачила Свій Шлях, до мене повернулася Благородна Сила.
Червона Лучниця причаїлася в кущах і вистежувала свою здобич. Жриця Наталія залишалася жрицею, споглядаючи Безіменну Порожнечу. З’явилася Сахіс, і Фрея відкрилася для мене. Люблю, Дякую! Відкриття стало одкровенням – ідеальна жінка не замінить мені кохану, і це так…
Щаслива Жінка, Що Живе в Екстазі, наповнили Безіменну Порожнечу, давши їй ім’я. Люблю, Дякую! Приваблива Тиша знайшла гідне й цінне місце в моєму серці, привертаючи мою увагу до дуже важливої та необхідної Шиншили.
Та, Що Народжує в Щасті, віднайшла Безумовне Прийняття.
Я тут… Я вдома… Я є… Я Кохана Жінка Свого Роду.
Так сталося на кемпі «Народження Жриці».
Жінкам нашого світу підвладне все: ми керували, дружили, творили, кохали, самовіддано віддавалися простору, вплітаючи вічність у його канву, народжували й народжувалися, осягали вершини буття, зривалися в безодню пристрасті й задоволення…
Це частина нашого світу – Світу Жінок. Для мене кемп відкрив значущість і необхідність Жінки в моєму просторі, її гідне місце поруч із Чоловіком.
ЛЮБОВ ШЕЛЕХОВА /Кохана Жінка/
ВАЛИЦЬКА ВІРА 6 років /Жінка Кішка/
Я як Жриця йшла слідами предків.
І не знаючи страху й болю, і камені здавалися мені м’які, як пух. Я йшла якомога швидше з усіх сил, але не випереджаючи головних.
Я долю свою знайшла в долині привидів. І доля була про те, щоб усі мрії збувалися.
Я падала багато разів, але не зупинялася. Я йшла як мудра жриця.
І ось долина предків, і я.
З останніх сил, не зупиняючись, дійшла я до долини предків.
І ось уже загадую бажання…
і почалася моя доля…
…І сказавши бажання, я набралася багато сил і звершила свій шлях.
ВАЛИЦЬКА ВІРА 6 років /Жінка Кішка/
КСЕНІЯ ВІТТЕНБЕРГ ОПИС ПОДІЙ МІСТЕРІЇ
Жіноча Акмеологія
«Вершину, як і Жінку, підкорити неможливо.
Можна лише трохи побути тут, нагорі… Скільки вона дозволить*».
Світлана Шупер*
