Повернутися в РАЙ або Апокаліпсис – 2012

Яке призначення передбачення про горезвісний кінець світу, про друге пришестя, про апокаліпсис – це про що, це крах чого? Чого кінець? Хтось каже, закінчиться 2012 року календар МАЙЯ! А що це означає? У чому сенс цього послання? Може, розпочнеться календар ЧЕРВНЯ? 🙂

Дехто таємно, а дехто, не соромлячись, відверто сподіваються на КІНЕЦЬ СВІТУ і, отже, розраховують на ПОЧАТОК ТЕМРЯВИ! Можливо, це могло б їх розважити, як це робить голлівудська індустрія. Деякі дизайнери людини (ті самі соціальні психологи) вважають, що просто помре, цього 2012-го, остання застаріла за конфігурацією людина, і все. Еволюція тут і почне набирати швидкість і рухатися до масового просвітлення. А то вона застаріла – недосконала, як паршива вівця все стадо псує й розвиватися не дає – Кощій такий.

Тож чого, власне, чекали люди в 2012-му?
Який такий АПОКАЛІПСИС був замовлений в історичному меню людства? Куди і якою дорогою рухаємося, товариші!?

Багато особистої сили є в темі Тіні – один, якщо не єдиний, щедро ресурсний шлях у саморозвитку особистості й емоційності, духовності людини. Недарма різними історичними законами стримувала влада цей дрімаючий ресурс Тіні. Тіньові сторони особистості, полярність фасаду, полярність Его – його ТІНЬ, Анти-его. Мені подобається грати з полярностями та крайнощами – обираю розібрати версію:

КІНЕЦЬ СВІТУ – як ПОЧАТОК ТЕМРЯВИ!

Назрів час, отже, і ті самі засоби масової інформації тепер очевидно оспівують драму негативних героїв. І «негативні» в наш 21-й вік уже зовсім не негативні, а просто чарівні, сумні такі, поранені всередині. І таке співчуття до них, і розуміння до катів. І падають з п’єдесталів милашки й жертовки – виховані душки, чемні такі усміхнені, а ось розтин тут показує – підлабузники й лицеміри на перевірку, боягузи й користолюбці – ось таке тіньове нутро.

Полярне, отже, нутро в людини, точка поштовху тут завжди буде полярна вектору руху, а як інакше. Відштовхнися й стрибни, і подивися – це поки стоїш і думаєш, незрозуміло. Тут і фізиком бути необов’язково, просто уважність. Той закон, що Ньютон відкрив із яблуком по голові, і з ванною Архімед: купатися поліз і витіснив водичку, – домогосподарки, отже, про цей закон знали давно: від початку часів. І тут знову полярність розуму й мудрості. Наймудріший відштовхується від невігластва, а дурень-скоморох від набридлої вченості.

Вектор руху завжди протилежний опорі, і з розвитком відрив від опори буде настільки великий (тут потрібно стрибнути високо), що опора такою бути перестане. І стане людина своєю протилежністю, а після й від неї відштовхнеться. Тож повернення до попереднього не світить, дякувати Богові, ми не на площині живемо, а, на щастя, в об’ємному світі (хоча не всі, звісно, це я так «лестю» наперед, публіці). Це навіть, якщо хочете, критерій розвитку – якщо немає зміни якостей і поглядів на полярні, то немає й розвитку, і навіть не лестіть собі, принципові!

Тож у ТІНЬ хлопці й дівчата підемо, в тінь усім натовпом саморозвиваючихся індивідів у трендовому 2012-му році.

Розтин – розтин душ навиворіт, стриптиз – метафора нашого часу. А кому тут соромно – на терапію, хлопці й дівчата, – це як на стаціонар: клізми й схуднення, скидання шлаків – тоді буде не соромно, а навіть дуже гарно й цікаво. І собі самому, і решті щасливчиків.

І тут полярності: адже непристойності – це про інтимні подробиці тіла: те, що «фу» і бруд під одним кутом – під іншим кутом називається «принади». І це солодко, і втіха, і насолода. Тут і святість, і сміливість, і самозречення. До речі, ці подробиці не старіють із віком, і тут знову полярність – тіло старіє, а вони ні. Ух, як у цьому світі все дзеркально навпаки! У цьому ж і його цілісність, і об’єм. Тож до чого має прагнути у своєму розвитку психіка? До цілісності, до того, щоб якщо залишилося ще щось усередині про «фу» (тарганами ще й какашками полюбляють це називати в колах психологів), варто зайнятися перетворенням його – цього «фу» – витісненого й заперечуваного, на «ого-го», на метеликів і скарби.

Наука і Релігія раніше не любили одна одну, а тепер подружилися. Давні традиції та передова психологія нестримно зливаються в єдину мудрість життя. Раніше конфліктні погляди й напрями тепер об’єднуються й стають гранями одного – єдиного знання про людину. І ця світова тенденція – є прекрасна цілюща хвиля для віднайдення внутрішнього миру.

Добре жити в синхронному потоці зі світовими та природними циклами. Тепер наші внутрішні витіснені тіньові сторони можуть знайти належне місце й повагу в структурі нашої особистості, і станемо ми цілими! Як цілий СВІТ і всередині себе містить Життя та його тінь – Смерть. Добре дозволити собі вмирати й народжуватися стільки, скільки необхідно, щоб яскраво й об’ємно брати участь у маніфестації життя на землі! І тут немає місця страху. А якщо зникне небажане, звідки тоді братися страху?

Вигнання з Раю – це був поділ на добро і зло, і звідси народилася потреба прагнути до одного полюса й уникати іншого. І страх, страх, що той інший полюс наздожене й поглине, тільки заґавишся, ніколи розслабитися, і контроль, щоб увесь час пам’ятати, від чого тікати, і пам’ять як неволя про небезпеки й небажаності, і тягар у цьому, тягар…

Тепер може бути інакше. А ось уявіть, нема від кого тікати, уявіть, і нічого боятися! Усе, що станеться, корисне. Ви ще чогось не любите? «Ви не любите котів, та ви просто не вмієте їх готувати» 🙂 Смерть – найстрашніше, що може з вами статися, і вона, Смерть, прекрасна. Хто досліджував її зблизька, знає, але це тема окремої статті. А зараз про територію Життя.

Кінець світу 2012 – це кінець внутрішнім конфліктам! Це про розвиток у собі доповнювальних якостей полярностей. Тіньових, звісно, «початок темряви» ж. Наприклад: ледар – трудяга, чемний – хам, контролюючий – спонтанний, відповідальний – вільний, чутливий – пофігіст, розумник – дурень і так далі, індивідуально досліджуючи себе, і замість війни з тим, чого в надлишку й що самого вже дістало, забити на війну й розвивати протилежну навичку.

Апокаліпсис 2012 – час повернутися з «війни». Повернутися в Рай, блудним синам і дочкам. Повернутися, щоб святкувати. Святкувати себе в житті й життя в собі. А чим ще займатися-то?

«ЧАС ПЕРЕХОДУ» – це містерія трансформації – тема літнього переходу – віднайдення своєї МОГУТНОСТІ. Успіх у житті як побічний її, могутності, ефект!

Давайте разом дослідимо цю тему?
Розкажи, що ти думаєш про свою Тінь – яка вона у тебе?

Розкажіть у коментарях до цієї статті або на нашій сторінці у Фейсбуці, поділіться своєю думкою.